Зброя у всесвіті Mass Effect по суті являє собою прискорювачі маси різних розмірів і конфігурацій, що використовують технології зниження маси і магнітних полів для розгону мініатюрних куль (або снарядів) до великих швидкостей.
Розвиток зброї[]
Всі зразки сучасного ручного стрілецького озброєння, від пістолетів до штурмових гвинтівок, використовують мініатюрний прискорювач маси. Прискорювач маси приводить в рух металеву кулю, для чого використовуються електромагнітне тяжіння і відштовхування (рейкова і гауссова системи) і мініатюрне ядро маси, що зменшує вагу кулі. Звичайно, згідно з третім законом Ньютона, виникає і віддача, рівна силі пострілу, яка може частково пом'якшуватися полем ефекту маси, в якому знаходиться куля. Саме віддача досі залишається головним чинником, що обмежує швидкість кулі.
Зазвичай снаряди являють собою кулі маленького розміру, які перебувають у полі зменшення маси (до рівня піщинки), де, за допомогою магнітного прискорення, розганяються до швидкостей, при яких вони здатні завдати нищівних кінетичних пошкоджень. Особливість конструкції куль полягає в тому, що вони деформуються або розриваються при ударі, ще збільшуючи енергію ураження. Якби не ця особливість, кулі просто пролітали б наскрізь, завдаючи мінімальної шкоди.
Магазини являє собою змінні «коробочки» з кулями мікроскопічного розміру або цільні металеві «бруски». У другому випадку, комп'ютер, встановлений на зброї, розраховує масу, необхідну для досягнення мети, виходячи з даних про відстань, силу тяжіння і атмосферний тиск, а спеціальний «генератор боєзапасу», що діє за принципом омні-інструменту, відщеплює від бруска фрагмент необхідного розміру. Кількість куль в магазині або бруску може досягати кілька сотень, а то й тисячі, що дозволяє не турбуватися про амуніцію під час бою.
Встановлений на будь-яку стрілецьку зброю комп'ютер може бути налаштований як на різні режими стрільби (по три кулі з великим розкидом, по п'ять куль з малим і т.п.), так і під стрільбу різними типами боєприпасів. У випадку з «генератором боєзапасу» кулі можна надавати специфічну форму на стадії отщеплении її від бруска, отримуючи, наприклад, зазубрені металеві клини з чудовою аеродинамікою (дробовик «Лібершафт 2180») або кулі зі зміщеним центром ваги. Крім того, на будь-яку зброю можуть бути встановлені універсальні модулі, при активації яких металевий снаряд отримує «начинку». Наприклад, кулі можна отруїти, зарядити їх мініатюрним генератором електромагнітного імпульсу, зробити запальними та/або розривними тощо. Таким чином, є величезний вибір боєприпасів.
Практично вся зброя є складною, має модульний принцип компоновки і можливість модернізації. Наприклад, часто на стрілецьку зброю встановлюється система інтелектуального прицілювання, яка коригує траєкторію кулі в залежності від погоди і навколишнього середовища. Завдяки цьому пошук цілі під час бурхливого штурму майже такий, як і в ясний день на стрільбищі. Звично, система інтелектуального наведення не гарантує того, що, після натискання спусковий гачка, куля обов'язково знайде ціль, вона лише полегшує прицілювання снайперам.